Презентації




Презентація карти "Пам'ятники Тарасові Шевченку у світі" (музей Т. Шевченка 21.05.2010р.)

Автор: депутат обл. ради

Новоженець Р.


Презентація книги Софії Будко "Українське небо повниться" виданої уперше в Україні (22 жовтня 2010 року)

В програмі:
 - розповідь про українських митців міжвоєнної Праги
 - концертна програма
* для навчальних закладів були подаровані примірники книг


Про українських митців міжвоєнної Праги

(до презентації книги Софії Будко Українське небо повниться , 22 жовтня 2010 р.)

Улас Самчук колись писав: «Не шукайте Україну біля Дніпра,
а шукайте її в Нью-Йорку, в Лондоні».


Я додала б шукайте Україну в Словаччині і Чехії.
Без них повного образу України немає».
Оксана Пеленська

Українська література й культура загалом cправіків мала дуже багато високообдарованих і геніальних постатей. В силу різноманітних історичних обставин не всі вони мали змогу і безпечні умови творити вільно на рідній землі. Згадаймо складні міжвоєнні роки ХХ-го століття, коли найталановитіша частина нашої інтелігенції змушена була емігрувати, уникаючи фізичної розправи на своїй Батьківщині.

«На думку українського вченого Степана Віднянського, за кордоном України внаслідок Першої світової війни, більшовицького перевороту в Росії й поразки українських державотворчих змагань опинились активні учасники цих подій керівні діячі Центральної Ради, Гетьманської держави, Директорії, Української Народної Республіки, Західно-Української Республіки і Кубанської Народної Республіки, представники національно-свідомої української наукової та культурної інтелігенції.» (1)Найприхильніше поставилась до наших емігрантів, що змушені були покинути свій край з політичних міркувань, Чехословаччина, тому багато з них опинились у її столиці.
Чому саме Прагу, а не інше європейське місто обрала багаточисельна творча еліта для життя і творчості?
На це питання дає переконливу відповідь Володимир Моренець. З-поміж усіх країн Європи на початку 20-х найбільшу дружність і підтримку національно-визвольним силам України виявила, як відомо, Чехословаччина. Хто був у Празі й бачив овіяне подихом історії велике приміщення в центрі столиці, віддане чехами Українському Вільному Університетові, не матиме сумнівів щодо їхніх почуттів до України. Звісно, не останнє значення мала при тому позиція президента-філософа...
Томаш Масарик був великим приятелем українців, це людина-легенда, якого знала вся Європа.

Яскравими представниками української творчої еліти на еміграції у міжвоєнній Чехословаччині були відомі поети Євген Маланюк, Олександр Олесь, Юрій Дараган, Олег Ольжич, Оксана Лятуринська, Наталя Лівицька-Холодна, Олекса Стефанович,Галина Мазуренко, Леонід Мосендз, Олена Теліга, Андрій Гарасевич, Іван Ірлявський, Юрій Клен,Юрій Липа, Іван Колос, Кость Вагилевич, Микола Чирський, Максим Грива, Василь Хмелюк, Антін Павлюк, Наталена Королева, Василь Королів-Старий ін. Більшість із них утворили т.зв. «Празьку школу».
Своє пристановище у міжвоєнній Празі знайшла і багаточисельна група українських художників Іван Кулець, Михайло Бринський, Роберт Лісовський, Віктор Цимбал, Михайло Михалевич, Микола Бутович, Юрій Вовк - усіх не перелічити.
Варто згадати і відомих істориків і теоретиків мистецтва Дмитра Антоновича, автора фундаментальної праці «Шевченко як маляр»(1937), Володимира Січинського автора монографії «Шевченко-гравер» (1937), Степана Сірополка, подвижника українського шкільництва, який переклав російські повісті Т. Шевченка «Несчастный», «Капитанша», Симона Наріжного, дослідника української еміграції, директора Музею визвольної боротьби України в Празі.
Творчість Тараса Шевченка в Празі досліджували Степан Смаль-Стоцький, Леонід Білецький, Володимир і Дмитро Дорошенки.
Працюючи у Слов янській бібліотеці міста Праги над літературною шевченкіаною міжвоєнного часу, (моє дослідження на цю тему опубліковано у 3-х номерах журналу Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах , 2010 р.) я мала змогу ознайомитись із багатьма українськими періодичними виданнями 20-х 40-х років минулого століття.
У газеті «Українська родина» (Прага, липень, 1938) натрапила на уривок з оповідання «Українське небо повниться»,автор Софія Будко(як було зазначено ,українська публіцистка). Під впливом перечитаного почала пошуки інших видань цієї авторки. Згодом довідалась, що Софія Будко видала у Празі збірку оповідань під вищезазначеною назвою. Художнє оформлення книги виконав Михайло Михалевич, графік, книжковий ілюстратор, який навчався в Празі у Художньо-Промисловій школі, потім у Празькій Академії мистецтв.

В оповіданні Українське небо повниться автор розкрила унікальний в українській літературі образ Тараса Шевченка.

Велике терпіння нашого пророка вражало самого Бога, та на пропозицію Всевишнього забрати Тараса з українського неба до себе, щоб не бачив Україну і не страждав від того лиха, що там робиться, Шевченко відповідає: Великий Боже!... Ти добрий, не гідні ми твоєї доброти, але я зостануся в українськім небі. Я хочу терпіти з моїми дітьми: хай мої сльози зіллються з їхніми сльозами. Дерева й інші рослини вип'ють їх.Вони будуть у кожнім кусочку хліба, в кожнім овочі. Добрих вони нагодують, скріплять, а злих будуть палити так довго, поки їх очистять або спалять .

На це Господь Бог прорік: Тарасе, хто так любить, як ти, - все переможе! Нарід, що має хоч одного такого, як ти, сина, житиме вічно! Станеться воля твоя. Віра твоя передасться твоєму народові й поведе його до побіди над злом .

Читаючи цей уривок, відчуваємо глибокі Біблійні знання нашої авторки. В постаті Шевченка-захисника свого знедоленого народу б ється животрепетнеХристове серце.
Хто вона Софія Будко? Про неї відомо дуже мало. Українська емігрантка міжвоєнної Праги, письменниця, перекладач. Неважко здогадатися, що була вона і в другій еміграції, оскільки дві її збірки «Тавро Мефістофеля» і «Весна» видано українським видавництвом «Пробоєм» у Торонто 1964 р. (Обидві книги є власністю Наукової бібліотеки ім. Стефаника у Львові)

П єса на три дії «Тавро Мефістофеля» містить дарчий напис «Дорогим друзям, пані Вероніці і пану Василеві Філоновичам на добрий спогад, Софія Никифорова Будко, авторка, Торонто, 10.7.1964 р.», а присвячена вона світлій пам яті Івана Ірлявського, поета, журналіста і громадського діяча, розстріляного разом з Оленою і Михайлом Телігами у Бабиному Яру в 1942 р. Хвилюючим є те, що авторка помістила на передній сторінці фрагмент листа Івана Ірлявського, написаного до неї з Києва за декілька днів до трагічної смерті( цей лист мав би зацікавити дослідників ледь розквітлого і трагічно згаслого таланту Івана Ірлявського-Рошка).
Перечитуючи твори української письменниці Софії Будко, відчувається майже у кожному з них велике непоборне бажання «скинути з себе ярмо неволі», мати свою державу. Як і багато цвіту нашої нації, вона творила на чужині, та серце її вкривалось тернями болю свого народу. Тому такою зрозумілою і дорогою була для неї тема кобзарства, втілена в образах великого нашого правдолюба Тараса Шевченка та носіїв його духу кобзарів, які символізували споконвіків «гармонію внутрішньої сили і духовної краси».
Презентуючи сьогодні книгу Софії Будко Українське небо повниться , ми даємо справедливу оцінку діяльності української еміграції, її ролі в розвитку науки, культури, зокрема літератури, і дуже хочеться, аби це видання було включене у загальнонаціональну спадщину.



Перелік збірок Софії Будко у хронологічному порядку:

«Українське небо повниться». Обгортка та ілюстрації Михайла Михалевича. В-во «Українська родина», Прага, 1938

«Княгиня». Обгортка та ілюстрації Михайла Михалевича. В-во «Українська родина». Друге видання. В-во «Пробоєм», Прага, 1940.

«На українській ниві». Обгортка Алі Лисянської. В-во «Пробоєм», Прага, 1941

Лессінг «Філотас», переклад із німецької мови. Обгортка Алі Лисянської. В-во «Пробоєм», Прага (вступне слово авторки)

«Самоучок німецької мови». Два видання. В-во «Пробоєм», Прага.

«Тавро Мефістофеля», п єса на три дії. В-во «Пробоєм»,Торонто, 1964

«Весна», п єса для дітей. В-во «Пробоєм», Торонто, 1964
Про інші мені не відомо. Можливо, їх немає.


Висловлюю подяку директорові Слов 'янської бібліотеки м. Праги п. д-ру Лукашеві Бабці за дбайливе зберігання і пошанівок наших культурних надбань та можливість їх творчого використання, науковому працівникові п. Анастасії Лукачовій за допомогу в пошуку матеріалів під час написання цієї роботи, п. Оксані Пеленській, славісту, мистецтвознавцю, яка прикладає чимало зусиль для впорядкування творчих набутків українських митців у Празі, українсько-чеському товариству «Родина» за розуміння й підтримку, головному редакторові газети «За вільну Україну плюс» п. Богдану Вовку за першу в Україні публікацію творів Софії Будко, директорові музею Тараса Шевченка у Львові п. Роману Наконечному.

За допомогу у проведенні презентації книги особливу подяку висловлюю Міжнародному інститутові освіти, культури і зв'язків з діаспорою НУ Львівська Політехніка ( директор Ірина Ключковська ), начальникові управління освіти Львівської міської Ради Надії Оксенчук і підприємцеві Олегові Бабію за технічну допомогу.


Зеновія Філіпчук,
науковий працівник
музею Тараса Шевченка
Львівського Палацу мистецтв,
вчитель української мови та літератури



Презентація збірника матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції" Шевченко і кобзарство"


23 лютого 2010 року у Музеї Т. Шевченка. Фото Йосипа Марухняка



16 березня,НУ ім. І.Франка(1-3 курси філологічного факультету)за участю докт. філол.наук Салиги Т.Ю.і декана п. Гарасима 

17 березня,НУ"Львівська політехніка"(ведуча І.М.Ключковська)



© 2024 |
Free counters!