Науково-дослідницька праця



  • Міжнародна науково-практична конференція " Тарас Шевченко та кобзарство " (14-16 квітня 2010 р.), якою ми започаткували вшанування 200-ліття з дня народження Тараса Шевченка

"Висока аура духовної шляхетності"

У Львові розпочали підготовку до відзначеня 200-ліття Тараса Шевченка Міжнародною конференцією, яка проходила 14-16 квітня у Національному університеті «Львівська політехніка».

Ініціатор проведення цього поважного зібрання – голова Львівської обласної організації Всеукраїнського Жіночого Товариства ім. О.Теліги  п. Тетяна Шаленко та музей Тараса Шевченка Львівського Палацу мистецтв.

Співорганізаторами конференції виступили Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» (директор п.Ірина Ключковська), Львівський національний університет ім. І.Франка, Львівська національна академія мистецтв, Львівська національна музична академія ім. М.Лисенка, Центр творчості дітей та юнацтва Галичини, Львівське відділення національної спілки кобзарів.

Метою та основними завданнями конференції були – привернути увагу суспільства до маловідомих сторінок культурно-духовної спадщини Т.Шевченка та кобзарів, дати поштовх до застанови над морально-етичними засадами їхньої творчості, продемонструвати ширшому загалу новітні експериментально-творчі пошуки в кобзарстві, спонукати молодь до переосмислення нашої духовної спадщини, творення нових культурно-мистецьких цінностей та пропагування їх серед світової спільноти.

Конференція стала важливим державним заходом, оскільки увагу було зосереджено на таких важливих проблемах: збереження національно-духовних цінностей на тлі світових глобалізаційних процесів та криза морально-етичних принципів у суспільстві.

Ще однією особливістю,  за висловом Т.Шаленко, було те, що довкола однієї проблеми вперше дискутували науковці, поети, художники, музиканти.

У рамках конференції відбулась мистецька акція «Студенти-художники малюють під звуки гри студентів-бандуристів.» Гість зі США Юрій Фединський  знайомив присутніх із характерними особливостями старосвітської бандури, мамаївської кобзи, торбана, Вересаєвої кобзи, панської бандури.

Робота конференції була спрямована у три секції – музикознавча (голова доктор мистецтвознавства, професор, Заслужений діяч мистецтв Кияновська Любов Олександрівна), мистецтвознавча (голова- проректор з наукової роботи Львівської Національної академії мистецтв, кандидат мистецтвознавства, Заслужений працівник культури України Яців Роман Миронович), літературознавча (голова- професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри української літератури ім. Акад. М.Возняка, Заслужений діяч науки і техніки Салига Тарас Юрійович).

Тематика секцій спонукала до глибокого осмислення поставлених проблем:

-         взаємозв'язок творчості Т.Шевченка та кобзарів;

-         Т.Шевченко та кобзарство у музичній спадщині;

-         аналіз рисунків Т.Шевченка на кобзарську тематику;

-         кобзарство та Т.Шевченко в образотворчому мистецтві;

-         Т.Шевченко та кобзарство у літературі;

-         генеалогія кобзарства у творчості Т.Шевченка.

З привітальними словами учасникам конференції виступили – ректор Національного університету «Львівська політехніка», професор Юрій Бобало, проректор з наукової роботи Львівської національної академії мистецтв Роман Яців, завідувач кімнати-музею Т.Шевченка Львівського палацу мистецтв, Заслужений працівник культури України Роман Наконечний, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка», кандидат педагогічних наук, доцент Ірина Ключковська,директор  Центру творчості дітей та юнацтва Галичини, кандидат педагогічних наук Олег Кузик.

До участі в конференції зголосились 45 доповідачів.

Вступну доповідь – «Шевченко і кобзарство. Їх роль у процесах державотворення. Етнонаціональний і культурологічний апект» виголосила голова Львівської обласної організації ВЖТ ім. О.Теліги, керівник капели хлопців-бандуристів «Гамалія» (м.Львів) Тетяна Шаленко.

Доктор філософії, член ПЕН-клубу, лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка Євген Сверстюк визначив творчісь нашого Пророка як «світ високої розмови з Богом».

На Празькому виданні «Кобзаря» Т.Шевченка 1941 року і його репринтному відтворенні 2006 року зосередив увагу слухачів доктор філологічних наук, академік НАН України, голова НТШ у Словаччині та Асоціації україністів Словаччини, професор Микола Мушинка зі Словаччини.

За ним виступили проректор з призначення та місій УКЦ, президент інституту релігій і суспільства Мирослав Маринович (м.Львів) з доповіддю «Т.Шевченко і духовна еволюція українського народу» та старший науковий співробітник музею Л.Українки , доцент кафедри української філології Кримського гуманітарного університету Світлана Кочерга (м.Ялта).

Член-кореспондент АН України, доктор мистецтвознавства, професор, Заслужений діяч мистецтв, лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка Володимир Овсійчук (м.Львів) виголосив захопливу доповідь про Шевченка-художника, наголосивши зокрема, що «Шевченка сьогодні треба рівняти до великих геніїв світу».

«Образ Кобзаря – ключ до глибшого (духовного) розуміння поезії Тараса Шевченка» - такою була тема доповіді доктора філософії, віце-ректора Тернопільської вищої духовної семінарії ім. Й.Сліпого Михайла Пастуха (м.Тернопіль).

Про втілення традицій кобзарства у творчості сучасних Львівських композиторів доповіла професор, доктор мистецтвознавства, Заслужений діяч мистецтв України Любов Кияновська (м.Львів).

Перший день конференції завершився виступом кандидата мистецтвознавства Романа Яціва (м.Львів) на тему: «Ціннісно-смисловий імператив кобзарства (за матеріалами творчої спадщини Сергія Кіндзерявого – Пастухова).

Пленарне засідання другого дня конференції розпочалось з презентації фільму режисера Євгена Козака «Думи мої» (Тарас Шевченко в автопортретах і світлинах).

Доповідач Вікторія Дзима, завідувач відділу охорони пам'яток Шевченківського національного заповідника (м.Канів) логічно продовжила сприйняття кобзарського духу Шевченка, виголосивши доповідь «Кобзарі на Тарасовій горі», яка супроводжувалась показом численних слайдів.

Кандидат мистецтвознавства з Івано-Франківська Віолетта Дутчак розповіла про творчість Т.Шевченка як складову репертуару бандуристів українського зарубіжжя.

Михайло Чорнопиский ,доцент кафедри української фольклористики ім. Ф.Колесси (м.Львів) поділився своїми відчуттями кобзарського духу в «Кобзарі» Т.Шевченка, наголосивши що дух кобзарства нищили зсередини і нищать сьогодні, але він незнищений.

Корифеєм у галузі кобзарознавства Галичини, та й всієї України, по праву, можна вважати Богдана Михайловича Жеплинського, автора книг «Коротка історія кобзарства», та «Кобзарськими стежинами». Він поділився своїми думками про Шевченка і кобзарство у минулому і сучасності.

Мистецтвознавець, Заслужений журналіст України Василь Глинчк (м.Львів) у своєму виступі «Етнокультурні основи Шевченкової поезії» засудив негативні тенденції, що мають місце навіть серед дослідників творчості Кобзаря – пристосувати Шевченка до свого рівня.

Євгенія Дзядик, завідувач відділом народного мистецтва Національного музею ім. А.Шептицького у Львові, розкриваючи тему «Шевченкіана у Національному музеї» запросила усіх присутніх  переглянути безцінні художні полотна Шевченка, що є власністю музею.

Важливим завданням конференції було повернення духовних скарбів,що надбала українська еміграція у загальнонаціональну спадщину. «Софія Будко:Повернення на Батьківщину.Кобзарські мотиви у творах української емігрантки( До українсько-чеських взаємин)- такою була тема виступу автора цих рядків.Другого пленарного дня свої доповіді також виголосили Дарія Ковальчук, референт катехитичного педагогічного інституту українського католицького університету (м.Львів), Олександра Вісич, асистент кафедри української філології Кримського гуманітарного університету, Ярослав Гелетій, голова просвітницької організації «Джерело» (м.Львів), Марта Шевченко, доцент Прикарпатського університету ім. В.Стефаника, Юрій Фединський (США), Олександра Семиліт, аспірант (м.Ялта). 

Складовою частиною конференції був величний Шевченківський концерт у Львівській обласній філармонії, який став справжнім святом духовності. У ньому взяли участь народна артистка України Людмила Посікіра, Заслужений діяч мистецтв Оксана Герасименко, Заслужений працівник культури України Михайло Коваль, квартет бандуристок «Львів'янки» та багато інших славних виконавців.На початку концерту стартувала акція «Художники малюють під звуки бандури»,яка триватиме чотири роки.

Третього дня конференція продовжила свою роботу виступом Галини Зелінської, аспірантки з м.Бровари на тему «Шевченкові проекції у творчості Марка Боєслава».

Оксана Тебешевська, Заслужений вчитель України з Івано-Франківщини провела мистецькі паралелі – між Шевченком і кобзарськими традиціями Прикарпаття.

Доктор мистецтвознавства Михайло Хай окреслив Тараса Шевченка в контексті романтичного та реалістичного погляду на кобзарство.

Виступом-співом можна вважати доповідь Михайла Коваля з Черкащини, Заслуженого працівника культури України, який свої думки супроводжував звуками бандури у власному виконанні.

На феномені «Кобзаря» Т.Шевченка свою доповідь побудував Валерій Мормель, старший науковий працівник з Переяслава-Хмельницького.

Цього ж дня виступили Тетяна Прокопович, доцент з м.Рівне, Лариса Сітко, член правління «Джерело» (м.Львів), Лариса Дуда, аспірант Інституту мистецтвознавства (м.Івано-Франківськ), Марія Якимець, психолог (м.Львів), Марта Савчук, випускниця 2-ої Дубенської гімназії.

Після підведення підсумків і прийняття резолюції конференції відбулось урочисте закриття.Одним із пунктів ухваленої резолюції було вивчати досвід відзначення таких значимих подій інших країн і використовувати його належним чином у вшануванні своїх світочів.

У рамках конференції у приміщенні музею ідей проходитиме музична інсталяція «Феєрія звуків», у якій візьмуть участь Заслужений артист України Д.Губ'як, Мирослава Медвецька, Марія Горішна, Олесь Коваль, Андрій Селецький.

Міжнародна науково-практична конференція «Т.Шевченко і кобзарство» пройшла на високому рівні.

Головна заслуга у її проведенні належить Тетяні Шаленко,  яка пройнялась цією важливою справою до глибини свого серця та Роману Наконечному, директору музею Т.Шевченка Львівського Палацу мистецтв.

Окрема подяка НУ «Львівська політехніка» (в особі ректора Юрія Бобала, директора Міжнародного інституту освіти, культури і зв'язків з діаспорою Ірини Ключковської, заступника Марії Галік) за вияв шляхетного жесту у цій надзвичайно важливій справі. Звичайно, хотілось би більшої уваги з боку органів влади,оскільки це державний захід,який спонукає задуматись «Які ми ?»

До видання готується збірник матеріалів конференції.Організатори та учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Тарас Шевченко і кобзарство»мають велике бажання,щоб їхній почин мав продовження по всій Україні.                                                                                                     

Зеновія Філіпчук
Музей Т.Шевченка Львівського палацу мистецтв.

Фото з конференції:

Біля книжкового стенду
о. Михаїл Пастух, віце-ректор Тернопільської Духовної семінарії,
автор книги "Бог сущий у поезії Кобзаря" і З. Філіпчук.


Ректор Ю.Бобало Т Шаленко Р.Наконечний.                          З.Філіпчук Р.Наконечний О.Тебешевська.


Р.Яців Т.Шаленко на сцені філармонії.                                                          М.Мушинка.


У перерві.                                                                                       У залі.


Л Перейма З. Філіпчук А.Станицька.                                     Л. Посікіра.

Капела бандуристів Карпати.                                                               М.Коваль.


Учасники конференції.

  • Реалізація проекту " Пам'ятники Тарасові Шевченку у світі "

Метою якого є зібрати відомості про всі пам'ятники Кобзареві у світі (фото, автори, з якого матеріалу зроблені, коли встановлені). Кожне фото буде проілюстроване поетичними рядками. Готується до видання альбом "Пам'ятники Т. Шевченкові в Галичині", випуск 1 із серії "Пам'ятники Т.Шевченкові у світі". Планується чотири випуски видання.

Автор ідеї і виконавець - директор музею, заслужений працівник культури Роман Наконечний.
  • Дослідження теми " Літературна шевченкіана міжвоєнної Праги  " у Національній бібліотеці Чеської республіки - Слов'янській бібліотеці (автор - Зеновія Філіпчук). 

Матеріали наукової роботи опубліковані у журналі " Українська мова і література у середніх школах гімназіях, ліцеях та колегіумах "


© 2024 |
Free counters!